- різьблення
- Спосіб обробки каменя, деревини, метала та інших матеріалів шляхом вирізання орнаментальних мотивів або певних зображень. Для дерев'яних елементів будівель притаманно розмаїття видів, серед яких існували:різьблення глухе — виконується на цільній дошці, де орнамент виступає рельєфно з випуклими формами або м'якими силуетними зображеннями.різьблення накладне — вирізані прикраси виконуються окремо і не складають з тлом цілісності.різьблення об'ємне — промодельовані деталі накладаються на гладеньку поверхню дошки.різьблення пропиляне — із наскрізними отворами, отриманими після нанесення відповідного малюнка, внаслідок чого твір набуває ажурність. Багатство пластичного декору характерно також для Р. по каменю, штуку та іншим матеріалам, яким відзначалися споруди з найдавніших часів.
Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття / Академія мистецтв України; Інститут проблем сучасного мистецтва. — Київ. 2002.